6 жовтня o 19.00 в Музеї відбудеться відкриття мультимедійної ретроспективи відомої художниці та відео-мисткині Оксани Чепелик «ГЕНЕЗИС_2», присвяченої критичному погляду на проблеми дитинної трансплантології.

Проект «ГЕНЕЗИС_2» об’єднує живописні цикли «НЕМОВляЛЬКА»/ «BABY_DOLL» (2007-2008), «Сонографія» (2009) та «Техногенезис» (2010-2011).

За словами Оксани Чепелик, представлені живописні роботи можна розшифровувати як «гени, які контролюють транскрипцію відкритої рами зчитування соціальної сфери».

Цикл «НЕМОВляЛЬКА», створюючи колективний образ новонародженого, розкриває тему маніпулювання людьми й водночас апелює до вчення В.Вернадського про ноосферу.

«Сонографія» 2D та 3D, у свою чергу, репрезентує ультразвукові зображення плоду, застосовуючи ефект перевернутої оптики.

«Техногенезис», натомість, зображує межову ситуацію знаходження «новонароджених з дуже низькою вагою» в кувезах (своєрідних інкубаторах), між трубками й дихальними апаратами інтенсивної терапії.

Головна ідея проекту Оксани Чепелик – зробити творчу лабораторію митця надбанням публіки, перевівши таким чином живописні роботи та відео-композиції з реєстру художніх артефактів у відкритий простір прямої соціальної взаємодії. «ГЕНЕЗИС_2» – художній жест, який, змінивши себе, намагається змоделювати простір суспільної комунікації. Тому, акцентуючи увагу на проблемах майбуття нинішнього та прийдешнього поколінь в умовах надзвичайно складної  символічної та фізіологічної «трансплантології» сучасного «Техногенезису», Музей сучасного мистецтва України робить відчайдушну та благородну справу, – створює «суспільність» українського суспільства.

Нагадаємо, що сам проект «Генезис» Оксани Чепелик, присвячений темі генофонду нації, бул ініційований ще 2006-го року відео-проекцією «Origin/Початок».

Більше про Оксану Чепелик читайте тут >>>

Виставка  «ГЕНЕЗИС_2» триватиме у Музеї до 6 листопада 2011.

Оксана Чепелик: 1978-1984 вчилася в Києві, 1986-1988 в Москві, 1995 в CIES у Парижі і 1998 в Амстердамському Університеті. Резиденції: 1996 в CREDAC, Париж, 1998 у Бенфф-центрі, Канада, 2000-2002 у Баухаузі, Дессау, Німеччина, 2001 в ARTELEKU, Сан-Себаст’ян, Іспанія та у FACT, Ліверпуль, Великобританія. 2003 нагорода Фулбрайта в UCLA (США). 1992-2010 вона отримувала гранти у Франції, Німеччині, Іспанії, США, Канаді, Великобританії та Швеції. Вибрані виставки: 1998 в MOMA, Нью-Йорк, 1999 ART FAIR Стокгольм, Швеція, 1999  Музей Сучасного  Мистецтва, Загреб, Хорватія, 2000 Німецький Історичний Музей, Берлін, 2001  Мюнхен, Німеччина, 2001 Музей Історії Мистецтв, Відень, Австрія, 2002 SEAFair Музей Сучасних Мистецтв, Скоп’є, Македонія, 2003, 2007, 2011 Музей Юрських Технологій, Лос-Анджелес, США, 2008 “ЦИФРОВА Медіа-Валенсія”, Іспанія, VII Цифровий арт салон, MACZUL Музей Сучасного мистецтва del Zulia, Маракайбо, Венесуела, 2009, 2010 “Арт-Вильнюс” Вільнюс, Литва, 2010 Biennale “Сараєвська Зима”, Сараєво, Боснія і Герцеговина, 2011 Брод Арт Центр, Лос-Анджелес, США, Музей Арт Арсенал, Київ, 4-я Бієнале Сучасного Мистецтва, Москва, Росія. Її фільми демонструвалися на численних фестивалях кіно, відео та нових медіа по всьому світу, отримуючи призи: в Нью-Йорку, Лондоні, Таллінні, Санкт-Петербурзі, Оснабрюці, Монтекатіні, Лінці, Москві, Парижі, Берліні, Оберхаузені, Ліверпулі, Бело-Орізонте, Карлових Варах (категорія А), Кишиневі, Веймарі, Тель-Авіві, Анкарі, Пезаро, Санта-Фе, Штутгарті Барселоні, Бердянську, Севастополі, Сараєво, Клермон-Феррані та інших. 1999 отримала A.I.D.O. FilmVideo Award, Італія. 2003 отримала Werklietz Award на Європейському Фестивалі Медіа Арту, Оснабрюк, Німеччина. 2007 заснувала IFSS – Міжнародний фестиваль соціальної скульптури. 1997, 2007 нагороджена Премією ArtsLink та Independent Projects Award, США. У 2003 і 2010 вона – лауреат Премії Фулбрайта (США).

Тема маніпулювання людським тілом, використання його як засобу в політичних, рекламних, естетичних та інших цілях є однією з наскрізних в роботах Оксани Чепелик останніх років. Варто згадати «Сучасні містерії» (1997), «Улюблені іграшки лідерів» (1998), «Free D» (2000), кінофільм «Хроніки від Фортінбраса» (2001), «Female ID» (2002), «Текстовий ГЕН» (2004), «Початок» (2007), «Немовлята на замовлення» (2008), «Сонографія» (2009), «Техногенезис» (2011). Мистецтвознавець Галина Скляренко