Мистецька мапа України, Київ. Три сторінки з колекції»

Якщо згадати, що від дня народження музею пройшло десять років, то, безумовно, більшість подумає: швидко минає час …

Тільки-но  відбулося відкриття Музею сучасного мистецтва – першого приватного музею України, фундатором, засновником якого є Цюпко Сергій Вікторович. Саме його приватна колекція, що почала формуватися ще задовго до здобуття власного будинку по вулиці Братській, заклала сьогоднішній статус організації, і  2005 році була презентована вже під ім’ям музейної збірки.

Новий культурний центр стрімко увірвався в давно сформовану музейну лінійку Києва. Смілива заявка стала авансом великих очікувань – нарешті в місті свій Музей сучасного мистецтва!

Непомітно пройшли чотири роки, і ось – нова територія на вул. Глибочицькій, а з нею і традиційна для академічного музею постійна експозиція у величезному 3-х поверховому будинку – послідовне відображення художнього життя країни на базі власної колекції. Вся робота, її різнопланові напрямки та творчі акції висвітлювалися і супроводжувалися на шпальтах свого музейного видання – журналу «Fine Art». Професійне коло однодумців забезпечувало високий рівень подачі матеріалів. Дотепер журнал  актуальний, адже унікальний за своєю аналітикою. Хочеться віддати шану кожному з музейної команди, хто стояв біля витоків становлення музею і по цеглині докладав в його творче будівництво.

Активність в популяризаторській роботі, розвиток  різноформатних творчих стосунків, зробили музей важливим центром мистецького єднання, прекрасним професійним виставковим майданчиком. Рідкісні за масштабом музейні простори дали можливість здійснювати найсміливіші творчі проекти не на шкоду базовій, постійній експозиції. Завдяки послідовній роботі став вимальовуватися музейний підхід, бачення творчих акцентів. Музей почав формувати власний образ, генерувати ідеї, що народжувалися від глибокого усвідомлення своєї місії та ролі: популяризаторство і зберігання, поповнення колекції і презентація художників кращими творами. На базі колекції почали створюватися власні проекти.  Ви знаєте про них.

Прагнення нагадати про митців, що за різних часів змушені були покинути рідний край, але залишилися роботами на батьківський землі, стали творчою візитівкою країни, започаткувало «Арт-емігрантів».

Бажання представити колекцію, як художній зріз знакових явищ, творчого руху, познайомити  з яскравими іменами, гордістю країни за її межами, породило готовий у путь проект – «Арт-вояж».

Безпосередне живе спілкування з художниками, нашими сучасниками, підштовхнуло до регулярної пленерної роботи, що дозволила на неформальному творчому майданчику збирати представників різних художніх течій, шкіл, і за результатами ретельного відбору постійно поповнювати музейні фонди.

Повернути нас до розуміння своїх коренів, значення сім’ї та її впливу на формування особистості, на взаємопроникнення родинних зв’язків, свій погляд на генетику обдарованості покликаний камерний проект «Сімейні цінності – Родинні зв’язки». Перераховуючи існуюче, треба об’єктивно зазначити, що з усіх, однаково улюблених і важливих, проект «Мистецька Мапа України» стоїть відокремлено і є наймасштабнішим. Він задуманий, щоб єдиним поглядом охопити всі регіони країни, представити різні художні школи,  індивідуальні академічні методи і підходи в базовому формуванні творчої особистості. Презентуючи роботи старих майстрів і  художників молодшого покоління, цікавих, вже значущих, проект відкрив можливість продемонструвати багатовекторність творчих позицій, взаємозв’язок національного та світового …

За короткий час, вдалося «охопити увагою» Львів і Одесу, Крим і Харків. Ці проекти «Мистецької Мапи України» викликали надзвичайний інтерес, як в професійних мистецьких колах, так серед широкого загалу відвідувачів. Черговий переїзд музею і  поява нової адреси по вул. Кирилівській, 41 сталися 2014 року. Вже в цих сьогоднішніх залах ми мали можливість виставляти художників Закарпаття, отримати радість від знайомства із творчим життям віддаленого регіону, а пізніше представити деяких учасників персональними експозиціями.

Кожна виставка проекту «Мистецька Мапа» супроводжується виданням об’ємного каталогу, що не тільки фіксує подію та розширює знайомство з митцями, відкриває музейні запасники, висвітлюючи стан музейної колекції, що, невпинно поповнюючись, наближується до 6 тис. експонатів.

Сьогодні наш проект «Мистецька Мапа України, Київ. Три сторінки з колекції» відходить від традиції – він пропонує глядачеві не одну – три виставки. На базі тієї частини своїх фондів, що має представити Київ, його мистецьку традицію, ми відібрали більше двохсот художників. Три сторінки, що є частинами музейної біографії, мають нагадати про тих, хто стояв біля витоків створення Національної Академії Мистецтв, хто заклав основу музейної збірки. Ми включили твори як  випускників Академії, так і тих художників, що, отримавши фах в інших академічних установах країни, увійшли в столичне життя пізніше, але відтоді впливають  на творче середовище Києва, формуючи мистецьке сьогодення, а з тим і нову творчу генерацію. В виставковий контекст залучили і тих майстрів, що виїхали з міста за різних причин, але, чиї творчі та біографічні шляхи пов’язані з Києвом.

Можливо, наш поділ на три частини, три сторінки, умовний – хотілося кинути погляд від сьогодні у наше недавнє минуле, аж  доки дозволяють можливості колекції. Втім неформальний поділ обумовлений і тим, що сьогодні експозиційний простір не може водночас вмістити весь обсяг відібраного матеріалу. Три сторінки з музейної колекції будемо гортати послідовно. 

Отже, виставки «Мистецької мапи» триватимуть аж до весни!..

Експозиційна частина максимально розкрита в поліграфічній складовій проекту – 300-сторінковому каталозі, виданому до відкриття. На його сторінках  ми розширено представили мистецький доробок кожного з митців. Мистецтвознавці розглянули періоди формування і становлення київської школи, визначили характерні періоди та важливі явища в історичному контексті, охопили увагою знакові персоналії та події у мистецькому житті міста. 

Огляд творчої мапи Києва завершує проект. Світ, що відкриває експозиційний простір – можливість уважніше зазирнути у сьогодення, виділити найголовніше, водночас об’єктивно оцінити спадщину дня вчорашнього. В поєднанні вчора і сьогодні має народжуватись завтра. Може статися, що саме творчий слід виявиться в нашій спільній історії найглибшим…

Алєксєєва Ірина, куратор проекту,

мистецтвознавець МСМУ

Сторінка друга 04.02.16 – 06.03.16:

Богинський Ф. Борисенко Н. Бабак Т. Білик М. Косткевич О. Марголіна Д. Маслик О. Мацюк О.

Микитенко В. Прокопов Є. Протас В. Татарський В. Кисельова (Жоржик)Г. Андрєєв І. Базілєв С.

Бельський Е. Бєльський О. Бондаренко Н. Бурлін О. Бурліна К. Галецький (Галицький)А. Герасимова І. Гета С. Годунова Л. Гордієць Є. Гордійчук В. Городнічева-Луцкевич Г. Григор’єва Г. Губський І. Дуплій С. Євтушенко М. Звєздов Є. Звєздов А. Звєздова В. Козик В. Кондратенко С. Коновалов І. Кононенко М. Котков І. Лазаревська Ю. Левич О. Лопата В. Максименко А. Марценюк В. Марценюк Н. Марчук А. Матвєєв Є. Мельничук І. Михайлов Б. Ольхов О. Орлова З. Петрова О. Пилипенко І. Пилипчук О. Попінова Г. Присяжнюк Я. Семесюк  І. Сільваші І. Сіренко О. Соломуха А. Спиридонова В. Стороженко М. Тетерук Н. Тіщенко-Журавель Д. Туровский М. Чебикін А. Чепелик О. Чернуха-Преображенська А.Чичкан І. Шеремет О. Яланський А. Храпачов О.