Чи багато у нас бажань? Напевно, частиною з них є «побачити, дізнатися, познайомити і поділитися». Ось і ми керувалися бажанням створити проект, який не лише познайомить із творчістю художників, які є гордістю нашої збірки, а й дасть уявлення про фонди Музею сучасного мистецтва та зможе гідно представити його за межами України. Нам хотілося створити проект ємним, мобільним, готовим в дорогу.
Весь період становлення музею, паралельно із формуванням колекції, нами напрацьовувалися творчі зв’язки, встановлювалися контакти. Інтерес до життя музею проявлявся як в Україні, так і за кордоном. Надходили пропозиції ознайомитися із збіркою. На запрошення дружньої країни наш проект був представлений в Національному музеї Грузії, де ми отримали гостинний та привітний прийом. Грузинські поціновувачі мистецтва отримали можливість у себе вдома ознайомитися з колекцією першого приватного музею України.
Поїздка надихнула. Проект «АРТ-ВОЯЖ» отримав імпульс для свого продовження. Сьогодні колекцію ми представляємо в новому помешканні музею. Проект, який був показаний у Тбілісі, виявився затребуваним. Зберігаючи первинний авторський задум, ми трохи змінили його – доповнили новими роботами, новими творчими іменами.
АРТ-ВОЯЖ сьогодні – це подорож додому, повернення додому. Цією експозицією ми відкриваємо чергову сторінку в житті музею на Фрунзе, 41. Основний посил проекту – ємне уявлення про музейне зібрання, його багатовекторність та багатогранність.
Формуючи колекцію, фундатор С.В.Цюпко, взяв курс на представлення зрізу художнього життя країни, її творчого потенціалу. В цілому – це діапазон від 30-х років минулого сторіччя до наших днів. Такий часовий період обраний невипадково – вплив на формування будь-якої творчої індивідуальності необхідно шукати у витоках історичного розвитку, становленні художніх шкіл, стильових напрямків, регіональних особливостях.
Цільові придбання вибудовували логічну канву в створенні музейної колекції. Ця лінія зберігається і сьогодні – розширюючи фонди, доповнювати існуючий контекст.
Широкою є карта України – так само різноманітним є і мистецьке життя країни. Музейне зібрання складають роботи митців Західного регіону, Києва та Одеси, Харкова та Криму. На сьогоднішній день фонди Музею нараховують 5600 робіт 750 українських художників.
Львівська школа. В 1920-1930х роках О. Новаківський засновує першу приватну школу для молоді на Галичині. Отримавши освіту та набравшись досвіду в престижних художніх школах Парижу і Мюнхену, Кракова та Відня, до Львова повертається талановита молодь. Адаптуючи західну естетику на національному грунті рідної землі, створюються альтернативні офіційним творчі об’єднання. Своє коло творчої молоді формують Роман і Маргіт Сільські. Рідкісні роботи майстрів – гордість колекції музею. Та напівлегальна школа, що заснували вони, зростила багатьох львівських метрів. К. Звіринський і Е.Місько, Л. Медвідь, З.Флінта, А.Мінько, В.Патик і В.Довбошинський – плеяда художників, що своєю викладацькою діяльністю продовжила і вкоренила славні традиції львівської школи, склала викладацьке ядро Львівської Академії Мистецтв. У нашій експозиції – гордість будь-якої колекції – скульптури Р.Петрука, М. Дзиндри та Я.Мотики, робота В.Бажая, який ще у 80-і роки сколихнув камерний Львів своїм потужним і експресивним живописом, і графіка представника нонконформістської культури А.Аксініна, що дуже рано пішов з життя. В експозиції є робота В.Кауфмана – культового художника сьогоднішнього Львова, чия символіка і гротеск особливо близькі молодому поколінню.
Сусіднє Закарпаття територіально поруч, але демонструє справжню творчу автономію. У цього регіону складна історія: входив до складу Угорщини та Австро-Угорщини, Чехословацької республіки. Талановита молодь здобувала освіту в Європі. Й.Бокшай – один з творців Закарпатської художньої школи. Його європейський досвід поєднався із самобутністю регіону та посилився характерним колоритом цього краю. Корифеї образотворчого мистецтва, які здобули визнання у радянський час – А.Коцка, А.Кашшай, Є.Контратович, Ф.Манайло, В.Габда, Е.Кремницька – незважаючи на ідеологеми часу, зберегли характерну свободу і незалежність письма. Наступне покоління художників (В.Микита, В.Приходько, Й.Бокшай мол.) зміцнило позиції самобутньої Закарпатської школи – західного кордону України….
Південь країни – Одеса та АР Крим. Перший художній заклад в Україні – Одеська художня школа, заснована ще в 1865 році, з часом отримує статус училища ім. Грекова. Його випускники формують творче обличчя міста. В колекції музею унікальна добірка одеських нонконформістів. Це явище саме по собі цікаво через призму часу, а унікальність одеського – в його політичній незаангажованості, в художній опозиції доктринам, в пошуку професійної сучасної мови. Роботи В.Маринюка, Л.Ястреб, В. Стрельникова, В.Басанця, В.Рябченка, В.Цюпка – яскравий приклад модерністської естетики. Камерність, споглядальність, романтичний світогляд – це одеська школа. Свій погляд відрізняє і одеських реалістів: В. Заузе і В. Токарєва, О.Слєшинського, А.Лозу і А.Ацманчука, улюбленця колекціонерів Л.Дульфана і Є.Рахманіна. Палітра Одеси багатогранна, в ній яскраво
видбивається кожна грань і індивідуальне світосприйняття, виявляючи себе під південним сонцем.
Крим … – перлина фондів, що криється в прекрасній добірці авторів! «Кімерійська школа пейзажу», де головне – вібруючий колір, характерне відчуття від натури і пошук краси в буденному. П.Столяренко, В.Бернадський – продовжувачі імпресіоністських традицій. Індивідуальними є стриманий Ф.Захаров і динамічний В.Толочко, дзвінка В.Цветкова і м’який та ліричний О.Судаков. Уникаючи пихатості, художники культивують і цінують щирість. Кримська школа тендітна і поетична. Ковальня її талантів – училище ім. Самокиша. Постійні пленери, що проводяться на півострові, в тому числі і нашим музеєм, служать прекрасним творчим підживленням для молодих художників, а досвідчені майстри краю – камертоном світо- та кольоросприйняття, покликаного радувати і надихати тих, хто приїжджає попрацювати.
Харків, з 1869р. – центр художньо-промислового напрямку. Його витоки проглядаються з початку професійної освіти в Україні. В тій чи іншій мірі з містом були пов’язані художники, що склали гордість країни і увійшли як у художній, так і в історичний контекст культурного розвитку. В експозиції представлені і В.Гонтаров, що тонко, з любов’ю та легким гумором поетизує побут простих людей, і «співак батальних сцен» А.Константинопольський з несподіваним характерним автопортретом. Давно стала візитівкою музею робота «Художник» С.Ахмаді – багато років скульптура зустрічає відвідувачів при вході. Складними композиційними рішеннями дивують А.Сафаргалін і А.Хмельницький ( художник-педагог, що за двадцять років викладацького стажу виховав не одне творче покоління). Самобутніми є Є.Трегуб і М.Фрадкін, поетичним – Б.Колесніков. Яскраво відображають харківську школу живопису Є.Світличний і А.Волокітін – представник вже нової генерації митців.
Київська школа. Національна Академія образотворчого мистецтва та архітектури – ковальня талантів, спадкоємиця традицій Академії мистецтва, яка була створена з ініціативи першого Президента України М.Грушевського. Високо підняли престиж вузу майстри живопису Тетяна та Олена Яблонські. Різноманітний їх творчий спадок. У нашій експозиції – дивні ліричні пейзажі. Навіюють ностальгічні спогади і тонкий лірик Є.Волобуєв, і несподівано камерний М.Глущенко, і індивідуальні В.Реунов та Е.Котков, А.Лимарєв та З.Толкачов, панорамний Ф.Тетянич. Назавжди залишилися своєю творчістю в Україні кияни, які покинули країну: А.Орябінський, А.Соломуха і С.Базілев, так само як і графік тернополянин Яків Гніздовський – унікальна спадщина в збірці музею. Незалежно від невблаганного часу, завжди цікаві В.Рижих і Г.Неледва, З.Лерман і Ю.Луцкевич, О.Прахова, Борис і Люба Рапопорт, А.Сухоліт, Т.Сільваші і П.Лебединець, В.Цаголов. Інтерес до робіт майстрів, до зібрання музею, як і раніше не зменшується.
Колекція в русі – доповнюється новими експонатами, розширюючи пошук значущих і цікавих робіт, отже, вирушаючи в дорогу, «АРТ-ВОЯЖ», завжди буде трохи інакшим – «новим прочитанням».
Час закликає – рух не припиняти!
Алєксєєва Ірина, мистецтвознавець МСМУ