Завантаження Виставки

27 січня о 18.00  відкривається ретроспектива класика сучасного українського мистецтва Миколи МАЛИШКА.

В експозиції буде представлено понад 70 творів 1960-х – 2010 років, серед яких такі відомі скульптури, як: “Обійми”, “Перетин”, “Поклін” «Прапрарпавісь», а також живописні полотна: “Колір середовища”, серія “Глина”, “Покоління”, “Сумнів” та багато інших. Деякі твори глядачі побачать вперше.

За словами мистецтвознавця Оксани Ременяки: «У скульптурі він «деміург», в первісному значенні цього слова – одночасно і ремісник, і творець свого неповторного світу. Його улюблений матеріал, дерево – засіб виразу моральних та естетичних уявлень древніх слов’ян. Як назвати скульптуру Малишка? Конструкції, мобілі, каркаси, постмодерні інсталяції? Тут ви побачите і репліки конструктивних елементів народної сакральної архітектури з її «восьмериками на четверику», з  козацькими вартовими вежами-дзвіницями, з чітким ритмом нескінченних заломів та з вишуканими опасаннями, як, наприклад, у його творах «Перетин», «Прапраправісь», і переспів теми, питомої для всього слов’янського світу, – фігурок покровителів дому, тобто домовиків, цих архаїчних пам’яток дерев’яної пластики, що мали форму різних за висотою палиць чи колод з подобою людської голови на завершенні: «Гора. Поет.», «Пані», «Поклін»… Інша аналогія, яка мимоволі приходить на думку – мистецтво єсèгі, своєрідна техніка зборки скульптур з невеличких дерев’яних щільно підігнаних один до одного брусочків, що стала надзвичайно популярною у середньовічній Японії, а сьогодні є одним з актуальних видів постмодерної японської пластики… Іноді художник сам не знає, що через його руки приходить у цей світ…».

На думку багатьох мистецтвознавців,  творчість Миколи Малишка викликає у глядачів неоднозначну реакцію, але байдужим не залишається ніхто.

«Справжній художник, – вважає Микола Малишко, – окрім усього, – це людина, здатна усвідомити життя у всій багатоскладності і багатоповерховості зв’язків: особа – людство – всесвіт – Бог; минуле – сучасність – майбутнє».

Чи спроможні ми разом із митцем усвідомити та опанувати ці речі, піднятися над буденністю, знайти свої корені та поміркувати над вічним?  Приходьте – і відчуйте!

Виставка триватиме з 27 січня до 3 березня.

Дивиться фото репортаж з відкриття виставки тут.

«У скульптурі він «деміург», в первісному значенні цього слова – одночасно і ремісник, і творець свого неповторного світу. Його улюблений матеріал, дерево – засіб виразу моральних та естетичних уявлень древніх слов’ян. Оксана Ременяка “