«Його твори є продовженням традицій абстрактного експресіонізму, речниками якого були Кандинський, Де Кунінг, а серед наших сучасників – Василь Бажай зі Львова. Ця традиція ускладнена елементами поп-арту, постмодерністичного цитування й іронізування, що надає цьому живопису властивостей актуального мистецтва», – так характеризує творчість українського художника Анатоля Галицького мистецтвознавець і культуролог, професор Дмитро Горбачов.

23 червня о 18.00 в Музеї сучасного мистецтва України на відкритті персональної виставки цього неординарного сучасного митця відвідувачі зможуть на власні очі побачити майже 30 темпераментних і енергійних великоформатних живописних полотен та авторську інсталяцію Анатоля Галицького.

Свого часу, закінчивши Київський театральний інститут, Галицький повністю переключився на живопис, яким захоплювався з дитинства. Можливо, саме тому в кожній його картині кольори, лінії, плями виконують роль збудників і активізаторів глядачевого сприйняття.

Творча манера митця, філософія його живопису здатна здивувати і водночас збентежити. Так, художник часто перетворює майже на абстракцію готові сюжети, скажімо, Дюрера, Рубенса чи Делакруа. Схильний до містифікацій, він датує картини ХХІІ сторіччям, ставлячи замість нулів одиниці, пророкуючи таким чином свою актуальність і через сто років. Парадокси закладені й в назвах його творів: «Заратустра, котрий невірно зрозумів вчення Ніцше», «На цьому місці могла б бути ваша реклама» тощо.

Втім, Анатоль Галицький – не лише художник, актор та режисер, але й прозаїк. Своє відношення до сучасного мистецтва він образно висловив у повісті “Роман-перформанс”:

“У цій кровозмішаній реальності нехай залишається мистецтво нездетонованою бомбою, як і тисячі-тисяч нагромадженого страхіття…”.

Анатоль Галицький є стипендіатом Музею сучасного мистецтва України (2010–2011), його виставка триватиме до 24 липня.

Галицький часто перетворює майже на абстракцію готові сюжети, скажімо, Дюрера, Рубенса чи Делакруа. Він начиняє їх своєю вибуховою енергією, від чого маститі класики, певно, перевертаються у домовинах. Колись Сальвадор Далі вистрілював свої картини набоями з барвником, пояснюючи це тим, що зараз повсюду стріляють. Галицький радше підривник, аніж стрілець, він закладає вибухівку під спорохнявілу «високоповажану» старизну. Дмитро Горбачов