Олексій Желтоногов, Марія Лашкевич
Роботи Марії Лашкевич – натурні краєвиди , написані під час подорожі по Хорватії ( 2008) та на дивовижно красивій місцевості – Сухому лимані на Одещині ( 2012). І хоча в експозиції їх небагато, вони дають уявлення про художницю, її вміння бачити і відчувати природу, прагнення створити свою « формулу пейзажу», де чи не головним є легкість чистого простору, позначена контурами ретельно відібраних деталей та кольорів, емоційна стриманість і та композиційна « відкритість», певна етюдність, що наповнюють роботи живим авторським почуттям.
Вдивляючись у майстерні пастелі та вишукані малюнки Олексія Желтоногова, що інтерпретують образи світового мистецтва чи не найулюбленішої глядачами доби раннього модернізму – кінця Х1Х-початку ХХ століття, хочеться згадати слова одного з її головних митців Пабло Пікассо: « В сутності, що таке художник? Це колекціонер, який хоче створити собі колекцію і сам робить картини, які йому подобаються у інших. Спочатку це саме так, але потім стає вже чимось іншим». І справді у творах Олексія Желтоногова спливають то прекрасні жінки Ренуара, то внутрішньо драматичні образи символістів, а то й відомі картини самого « раннього Пікассо»…