10 листопада о 18.00 в Музеї відкривається спільна виставка Юлії Лазаревської та Миколи Мандрича.

Юлія Лазаревська представляє виставку «HOMO LUDENS», що включає живопис, скульптуру та інсталяцію, а Микола Мандрич – проект «НАЧАЛО», виконаний в авторській техніці, що є результатом його експериментів з електрографікой.

«HOMO LUDENS» (Людина, що грає) – цей термін для назви своєї виставки Юлія Лазаревська запозичила у Йоганa Гейзинга – нідерландського історика, творця теорії виникнення і розвитку світової культури, концепція якого, за визнанням самої художниці, їй близька.

«Я уникаю реальних пейзажів, відомих ландшафтів. Мої персонажі знаходяться там, де немає атрибутів певного місця і часу. Вони скрізь і ніде, там і тут – в музиці, в танці, уві сні, фантомні і справжні, оголені і прикриті одягом, пусті й зосереджені. Мій придуманий незнаний світ спокою складається з невловимих жестів, миттєвостей руху, моментів настрою. Пронизані сутінками або вихоплені з пітьми пучком світла фігури – учасники ГРИ. Ми – ГРАЄМО!», – розповідає Юлія Лазаревська.

За словами Миколи Мандрича, представлену глядачам серію робіт «НАЧАЛО» (фотографіка) можна віднести до жанру портрета, скоріше – автопортрета енергії електричного струму.

«На початку вісімдесятих я cтал свідком унікальних експериментів, проведених в одному із засекречених московських НДІ. Надчутливий квантовий реєстратор зафіксував світлове випромінювання людської долоні з частотою близько 8 фотонів в секунду. Але навіть настільки слабке випромінювання вже може свідчити про світлоносність людської природи. Експерименти з електрографікой, які я проводив ще в 1994 році, відкрили різноманітність і неповторність форм, в яких енергія проявляється у нашому видимому матеріальному світі», – ділиться Микола Мандрич.

Виставка Юлії Лазаревської та Миколи Мандрича триватиме в Музеї до 26 грудня.

Юлія Лазаревська – художник, скульптор, кінорежисер.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Авторка численних мультимедійних проектів.

Приз „Образи 1+1″. Київ, 1997.

Приз „Надія України” („Видатні художниці України”). Київ, 1998.

Приз „Золотое сечение”: Художник 2000 года”. (П’ятий міжнародний арт-фестиваль). Київ, 2000.

Персональні виставки:

1991 – галерея «Гончарі». Київ.

1992 – галерея «Due Weer statt».  Аугсбург.

1993 – галерея «Ірена». Київ.

1994 – «10 днів». «Музей Подолу», Київ.

1995 – проект «Субстанція польоту» (спільно з Миколою Мандричем). Галерея «Бланк арт», Київ.

1995 – «Друга половина або привіт Tонету».                 Галерея «Славутич», Київ.

1996 – Проект «Параноїв ковчег» (спільно з Миколою Мандричем). Галерея «Ра», Київ.

1996 – «Мандри». Арт-клуб «Меркатор», Київ.

1996 – «3-й поверх». Київ.

1997 – «AMOR-TIZATOR». Галерея «Триптих», Київ.

1999 – проект «Меандр». Київ.

2000 – «AB OVO». Київ.

2002 – проект «Без пафосу». Київ.

2002 – «В стилі ferrum». Київ.

2005 – «Задумлива Марго». Київ.

2005 – Русские сезоны в Миннесоте. США.

2007 – «Задумлива Марго ІІ». Київ.

2007 – «На своїй хвилі». «Галерея І. Гайдая», Київ.

2007 – «Задумлива Марго ІІ». Київ.

2008 – «Ніч». Галерея «Гончарі», Київ.

2008 – «Дівчата». Галерея «Da Vinci», Київ.

2008 – «Задумлива Марго ІІІ». Муніципальна художня галерея, Харків.

2011 – «Фрагменти». Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Київ.Твори знаходяться в Національному музею українського народного декоративного мистецтва, в галереях і приватних  колекціях України, Чехії, Німеччини, Нідерландах, Швеції, Ізраїлю, Франції, Англії, Канади, Австралії.

Микола Мандрич – член Національної спілки кінематографістів та Європейської гільдії кінооператорів “IMAGO”. Кінооператор вищої категорії. Закінчив ВДІК. 

З 1969 працював на кіностудії “Київнукфільм”. Зняв більше ста науково-популярних та документальних фільмів. Брав участь в створенні неодноразово премійованих  фільмів всесвітньо відомого кінорежисера Фелікса Соболева – “Подвиг”, “Біля джерел людства”, “Дерзайте. Ви талановиті” і т.д.

Фільм “Біосфера. Час осмислення” оторимав  престижну нагороду – Гран прі UNIATEK (м.Рим, 1974).

З 1995 року працює на телебаченні. Брав участь в створенні документальних серіалів: “Війна. Український рахунок”, за який режисера Сергія Буковського нагороджено Державною премією імені Тараса Шевченко. Створив десятисерійній цикл “Пісні серця” та багато інших документальних проектів.

В 2002 отримав Золотий приз за дизайн титрів до телесеріалу “Критичний стан” на Міжнародному фестівалі дізайну  BDA&PROMAX у місті Лос Анжелес, США.

Займається художньою фотографією. Брав участь в численних фотовиставках.

Каталоги:  “Фотосинтез Київ 1997”.

“Фотобієнале Київ 2001”.

Ініціатива “Проект – 01” (2001).

“Історія Українського мистецтва”.

“АБЕТКА. Сучасне Українське мистецтво ХХІ століття” (2010).

“Фотоаукціон №3” (Київ, 2011).