Дмитро Корсунь. «Артистична династія»

Галина Зоря

Галина Зоря – класик вітчизняного мистецтва живопису, викладач художньої школи, педагог. Вона прожила велике і значне життя в мистецтві, виховала і вивчила майстерності, крім сотень учнів художньої школи, трьох своїх дітей, що також стали чудовими художниками, продовжувачами династії .
Зоря- (яке чудове прізвище для художника!) народилась в Єнакієвому, а згодом навчалась в Київському художньому інституті. Там вона отримала в повному обсязі вишкіл поважних вітчизняних класиків – її безпосередніх вчителів М.Бойчука, П.Волокідіна, А.Шовкуненка. Вони дали їй і майстерність, і культуру бачення, і гідність бути художником. Їх знання і вміння Зоря пронесла крізь своє життя, виховуючи вже своїх нових учнів.
Це поетичний, ніжний, по-жіночому тонкий і виважений майстер. Звичайно, вона багато писала квіти, в яких кохалась завжди. Ці квіти – букети в вазах чи живі – в полі чи на грядці – заповнюють її полотна живим і нев’ядучим килимом. Це знаковий живопис справжньої Школи. Вміння вдивлятись в природу, передавати її трепет і значущість, знаходити самі піднесені інтонації для художнього виразу – Галина Зоря, як естафету, передала своїм дітям.

Петро Сльота

Це художник, що прожив важке і складне життя з війнами, найпершою з яких була Фінська «незнаменита» війна, і самовідданим служінням мистецтву
Петро Сльота – один з найшановніших вітчизняних класиків, учень і послідовник Федора Кричевського, свого викладача в Київському художньому інституті.
Якраз звідси походить його декларований реалізм, самий базовий, поетично-живописний, вишуканий, достойний, такий, якому вчив Федір Кричевський, один із найперших засновників Української Академії Мистецтва.
Саме це абсолютне відчуття мистецтва художник Сльота заповідав своїм нащадкам.
Роботи Сльоти присвячені рідній українській природі, простим робочим людям, мальовничим європейським містам та коханій дружині – Галині Зорі-Піднебесній.
В його картинах природа завжди в діалозі з людиною, а живопис є саме живописом – колористичним, небуденним, життєстверджуючим, різноманітним за тематикою, особистісно-схвильованим та суспільно-патетичним.
Петро Сльота прожив надзвичайно достойне життя українського митця, яке було повністю віддане служінню мистецтву.

Микола Шевченко

Викладач РХСШ з 1962 року.
В мистецтві виказував схильність до реалізму, до всебічно вивченої правдивої форми. Майстер пастельного живопису. Відомі його автопортрети, що схильні до ретельної передачі натури, та жіночі образи, в яких присутнє милування природною красою натури.

Ольга Сльота

Основна тема живопису Ольги Сльоти – це фігура в пейзажі.
А ще їй притаманне якесь гіпнотичне по впливу, метафізичне, магічне письмо. Живопис Ольги нагадує про якісь абсолютно транцедентальні виміри, здавалось би, на перший погляд, буденних речей і звичних людських взаємин.
А фігури в інтер’єрі, що знаходяться в якомусь езотеричному власному просторі, виникають як вираз нескінченного таємничого діалогу з самим насущним, де якраз зараз вирішуються людські долі. Часто це вираз власної драми чи тривоги, ліричної стурбованості і сум’яття.
А саме загадкове – це політ головного героя над ірреальним пейзажем. Іі персонажі надзвичайно часто і легко позбуваються гравітаційних залежностей і тому намагаються залишити землю. Невідомо, чи це мрія, чи це бажання полетіти далеко, щоб охопити оком всі земні принади, або й навпаки – намагання позбутися залежності до цих земних принад. В мистецтві 80-х років такі мрійливі польоти були надзвичайними, прекрасними та постійними мріями про свою незалежність, власну свободу і щастя, що також часто знаходило втілення в кінематографі. Живопис Ольги – також кінематографічний в найкращому значенні цього слова.
Надзвичайно цікава картина Ольги «Мадона посеред пшеничного поля» – це такий «італійський» стиль, що натякає сполученням двох кольорів – неба і пшеничного поля – саме на українські реалії.
А картина «Художниця», що вмостилась за етюдником на величезній купі капусти, картоплі, буряків і кукурудзи – трохи несерйозно, з простодушним гумором розповідає про свою городину, що аж занадто багато вродила цього року.
Творчість Ольги Сльоти – значною мірою гімн українській природі, рідній землі, врожайним літу та осені, достойному трудовому буттю людини на своїй землі.

Оксана Сльота

Живопису Оксани Сльоти притаманний романтичний погляд на світ. Вона, як майстер живопису, переймається самодостатньою красою речей, іх співставленнями та сполученнями, їх барвами і переливчатими фактурами. Можливо, саме тому вона надає речам в натюрмортах такого надзвичайного вигляду, такого мрійливого стану, такого гармонійного колориту. Це категорія піднесеного взагалі. Вона, як справжня жінка, оспівує невмирущу силу природи, трави, квітів, та радість плодів земних. Вона бачить в цьому явищі омріяне райське життя в садах, де все навкруги – прекрасне і цінне. В картинах Оксани такі емоційно забарвлені предмети втілюють космічність простору, і цей вселенський космос, втілений в бездонному небі, морі, в туманах і далеких обрисах берегів. Це космос власної душі художника.
Гармонія, тиша, дивування, дихання вічності, ще й прекрасна згадка про щастя – ось дорогоцінний вираз такого мистецтва. Це і є мистецтво – справжнє, щире, що без посередників звертається до людського серця.

Оксана Сльота – живописець, надзвичайний майстер в зображенні квітів. Але особливо неперевершено вона малювала зрілі кетяги калини. Я не знаю іншого художника, який би писав це червоне диво так легко і прекрасно, з таким повним почуттям і сердечною надією.
Червона калина – самий довершений в українському мистецтві образ дівочої краси, козацької слави, невмирущий пісенний зойк рідної землі. Оксана – найкращий майстер цього калинового дива, де й дотепер житиме її душа.

Богдан Шевченко

Художник досліджує пластику, виразність людського тіла
Все, що створюється в цьому жанрі, для нього має сенс з точки зору потреб художньої реклами та дизайну.

Особливо цікаві художньо вирішені жіночі образи. Його «ню» – провокативно-динамічні, на тлі природи і в інтер’єрному середовищі виявляються виразом людини в природі і в соціумі.
В фотороботах відзначаються висока культура кольору та реальний вибір значущості мотиву.

Катерина Шевченко

Катерина знайшла втілення своєму художньому баченню в області графіки, ілюстрації та в живописі в техніці «батик» та розпис по тканині.
Роботи розкішні, це таке вигадливе плетиво, дуже різноманітні орнаментальні мотиви з квітами і плодами.
Насправді саме так Катерина показує справжній світ української природи, що виглядає як кольорова орнаментальна пісня.

Микола Попінов

Микола Попінов – найцікавіший майстер та діяч в галузі політичного плакату.
Його роботи відзначались доречними графічними інноваціями, лапідарністю зображення, ясністю вислову. До речі, Микола Попінов першим застосував заради особливої виразності новітню техніку друку – шовкографію, яка зараз надзвичайно широко вживана в мистецтві.
Плакати Попінова були відомі у всій країні, а не тільки на республіканському рівні колишнього СРСР. Вони були найкращими по художньому рівню в своєму часі, багаторазово удостоювалися премій.
«Мир наш ідеал», «Вітчизні віддамо пориви всі і сили» – це плакати 1970-80 років, які звертались до високих громадянських ідеалів молодого покоління, і незважаючи на радянську символіку, залишаються по духу гаслами, актуальними і в наш час.

Треба ще раз сказати, що ленінська та комсомольська тематика, що впливала на свідомість молодого покоління в межах колишньої держави СРСР, тепер давно не актуальна в галузі політичного плакату, і схоже, цей жанр вже історично зник, поступившись місцем звичайній торговій рекламі та створенню фірмових знаків і брендів. Та власне художня складова залишається достойним внеском цього майстра в мистецтво свого часу.

Олексій Кантеміров

Художник творчо осмислює глибинні традиції старого класичного живопису, продовжує українську пейзажну школу, і здається, привносить в неї навіть «італійський» вплив школи Никола Пусена.
Саме такою надзвичайною ретельністю передачі видимої натури Олексій став близький до гіперреалізму – стилю, що був на вістрі пошуків самих видатних художників 1970-80 х років.
Нютюрморти в живопису Кантемірова спокійні тільки ззовні, а насправді в них прихована таємна значущість і енергія, що розкриваються завдяки довгому придивлянню до них.
Пейзаж пишеться як явище в часі, що приховує в собі якісь магічні та, на перший погляд, приховані особливості.
Кулі-антени космічної обсерваторії, присмеркові осінні роботи в полі, дивним чином заплетена дівоча коса, зима в селі – це його епічні, ліричні, класицистичні мотиви, що збагачені сучасним світовідчуттям художника. Кантеміров – прекрасний майстер живопису, який міг би залишити значний слід в сучасному мистецтві.

Анатолій Ломовський

Анатолій Ломовський – майстер «старої» реалістичної школи.
Він майстер надскладної тематичної картини, як колишній студент майстерні батального живопису Віктора Шаталіна в НАОМА. Ломовський – автор та неперевершений майстер діорами.
У художника прості, тільки на перший погляд, букети квітів чи натюрморти. Але в них присутня вся художня школа, весь вимогливий вишкіл академізму. Може, саме тому Ломовський присвятив своє життя педагогіці, навчанню нових поколінь художників.
Особливо прекрасні його седнівські пейзажі. Ці прості і щемкі будиночки з городами, знайомі кожному, розташовані на березі Снову.

Наталія Кохаль

Наталія Кохаль – одна з найкращих графіків сучасності. Як зазначають критики, вона володіє високим рівнем майстерності, в якому на належному високопрофесійному рівні знаходяться головні якості – декоративність, ілюстративність, алегоричність кожного образу.

Особливо треба зазначити вишуканий малюнок – він справді шляхетний, як витвір прерафаелітського рівня, сповнений вигадливої фантазії. В ньому присутня помітна напруга, навіть щемкий драматизм, піднесений стиль героїчної легенди чи саги і казки. Простота і легкість письма – справді божественні, естетизація аркуша максимально вимоглива. В рішенні теми часто присутні сюрреальні мотиви, що надає йому особливу привабливу філософічність і складність підтексту. При цьому Наталії притаманна невимушена віртуозність, божественна ясність і простота. Складна музична тканина аркуша тільки підкреслює справжній культ краси, прекрасного, що й складає особливу рису її таланту.

Тетяна Кантемірова

Засновник, власник і головний художник-дизайнер майстерні декору “Комільфо”. Навчалась у признаних майстрів дизайну Престона Бейлі і Карен Тран. Проводить майстер- класи з ключових технік і тенденцій дизайнерського оформлення святкових подій для аудиторії різного рівня базової підготовки. Тетяна також відома своїми портретами. Вона є учасником виставок НСХУ, присвячених мистецтву портрету. Як майстер портрету, Тетяна володіє різними техніками. Заради більшої ліричної виразності використовує алегоричні символи: квіти, листок каштану, абстрактні кольори неба чи моря. Головним чином це жіночі образи, тобто це її сучасниці та подруги, стильні і красиві, освічені і діяльні, як і сама Тетяна.

Оксана Попінова

Оксані притаманний чудовий сплав стильності і чуттєвості, досконала техніка в передачі самих складних, самих піднесених і фантастичних емоційних станів.
Те, що зображує Оксана, нагадує скоріше загадкову алегорію, а не просто постать в пейзажі. Ці нейтральні стани – стрункої дівочої постаті в естетизованому природному оточенні – виглядають як винятковий поетичний настрій, як уособлення музики і високих віршів… Зображені постаті прекрасні, як в мистецтві Кватроченто, як образи Перуджино чи Рафаеля, а стишена природа довкілля знаходиться, як і вони, в гармонійній, мрійливій задумливості.
Це гармонія людини і природи, це духовний Едем, це «золотий вік» омріяного райського буття.
Оксані притаманна надзвичайна вроджена граціозність і шляхетність мислення, що виказують в ній, тим не менш, надзвичайно сучасного майстра.
Таким ніжним ліризмом і особливим, елегійним відчуттям краєвиду, та й природи взагалі у Оксани просякнутий кожен сантиметр полотна .
Особливо притягають її краєвиди гірських околиць Нового Світу, покручені реліктові дерева, далеке недосяжне море та вишукані букети чудернацьких квітів в прозорій вазі, що поставлена прямо на гірському камені.
Оксані притаманна надзвичайно естетична гладкість манери письма, воістину італійська, класична прекрасна естетика цілого і деталі, зважена сила як колориту, так і композиції.

Галина Попінова

Галина – це майстер високої школи, яка вміє, як ніхто зараз, писати безпосередньо з натури.
Вона володіє піднесеним відчуттям натури, майже вродженим, відчуває та розуміє натуру, вміє побачити головне в загальному колориті і в хаосі, на перший погляд, живого урбаністичного середовища.
Особливість пленерного мистецтва – це та особливість, коли у втіленні мотиву потребуються найкращі навички і досягнення імпресіоністів і реалістів в трактовці ландшафту, особливостях того чи іншого освітлення, відповідність станів природи психологічним станам як художника, так і глядача.
В результаті роботи Галини пишуться одночасно спонтанно і шанобливо, швидко і надзвичайно щиросердно.
Роботи дуже різноманітні, є й написані в різних куточках світу, і в рідному Києві. А кожен новий мотив приносить новий досвід, доповнює її власний стиль цікавими складнощами втілення.
Галина, здається, навіть шукає особливо складних мотивів, тому що володіє віртуозною передачею станів освітлення та тонкощів колористики, що є головним факторм живопису з натури.

Ольга Заборовська

В натюрмортах відзначається надзвичайна густота кольору, взаємовідносини власне квітів і інших предметів, святкова життєвість образів.
Роботи Ольги надзвичайно «родинні», тобто такі, що генетично наслідують найкращі стильові риси династії Оксани Сльоти.
Таким роботам притаманні емоційність та розкутість, майстерність втілення, справжня життєвість.
Це така соковита, дійсно живописна, щедра манера подачі предметів, і в них неначе досліджуються їх взаємини, «вага» кольорів і їх просторова сумісність.

Катерина Заборовська

Катерина закінчує художню школу, та в її роботах вже відчувається уміла, «напрацьована» рука.
В пейзажі – впевнене бачення головного в мотиві, відбірна колористична гама, що найкраще сприяє розкриттю теми.
Природа на її етюдах наче дихає, а природні мотиви відзначаються особливим ліризмом, м’яким безпосереднім характером, професійним вмінням доводити задуманий мотив до композиційної та ідейної довершеності.

Ганна Цариковська

Ганна – молода художниця, студентка НАОМА, вчиться на факультеті живопису. Створює, без перебільшення, правді віртуозні акварельні роботи. Їй притаманні природне відчуття орнаменту, складна, вишукана колористика, майстерність, фантастична уява.
Відзначаються також особливе естетство, шляхетність подачі сюжету.
Здебільшого в аркушах домінують фантастичні, казкові сюжети – це дракони, карнавали, пригоди, екзотичні птахи.
Всі ці дивним чином одягнуті тубільці, розкішні жінки, незвичайні обличчя – фантастичні витвори надзвичайної уяви студентки Академії мистецтв.

Антон Титов

Скульптор, що створює експериментальні форми, що перебувають в експресії. Головним в скульптурі Антон вважає зображення людини, досліджує саме пластику людського тіла. Важливим компонентом образу є також саме матеріал – його ваговита поверхня, часто мало оброблена, але як важлива складова цілого, як в естетиці Мікеланджело. Його образи апелюють до класичних взірців, до різних стильових епох, і саме в пошуках засобів найбільшої виразності.
Антон Титов – автор статуеток, що ними нагороджуються діячі культури в різних номінаціях.
Працює в різноманітних матеріалах – дереві, металі, комбінаторних сучасних матеріалах, і як скульптор знаходиться в постійному розвитку.