ГОЛОВНА Про музей Колекція Виставки МУЗЕЙ TV МУЗЕЙ ДІТЯМ Вiдвiдувачам Новини Видання Нашi проекти Контакти


«Мистецька мапа України - Закарпаття - П’ята зупинка»


«Мистецька Мапа України» святкує маленький ювілей – на нашому мистецько-географічному просторі бере старт п’ята частина проекту! В не такий довгій історії  музею – це подія. Вже представлені Львів і Одеса, Крим та Харків. В рамках цього проекту  залюбки прийняли в своїх залах майже півтисячи творчих особистостей, серед яких були і досвідчені митці, і молоді художники, що тільки набирали обертів в виставковій діяльності. Сподіваємося, що майданчик першого приватного музею сучасного мистецтва України став для когось щасливим стартом, а для комусь знаком визначення і відзнаки. Сьогодні ми Славімо Закарпаття. Майже вісімдесят митців і стільки же творів, стосторінковий каталог, а ще зустрічі, обговорення і  начірки виставкових перспектив – Мапа заповнюється і набирає кольору!

У різнобарвній палітрі регіональних художніх шкіл України, в багатогранності стилістичних напрямків, творча стезя закарпатських художників проходить відокремлено. Вона звичайно включає перетинання, що вплинули на формування  культурного пласту, але зумовлено це, насамперед, особливостями історичного розвитку і територіальної приналежності краю. З кінця ХVII ст. Закарпатська територія перебувала у складі Австро-Угорщини, де опинилася після 160-річного панування турків. Після Першої Світової війни, в 1919 р. Австро-Угорщина розпалася на ряд держав. І якщо раніше мистецьке життя Підкарпаття (так колись називали регіон) проходило під впливом Відня та Будапешта, то пізніше, після отримання автономного статусу у Чехословацькій республіці, вже Прага стала новим культурним центром.

У той час європейська художня академічна освіта для закарпатських художників була нормою, а ближче до Закарпаття були Будапешт, Відень, Прага, Мюнхен і, навіть, Париж. Митці, що вважали себе закарпатцями, такі як Гнат Рошкович, Д'юла Віраг, Д'юла Іяс, Карой Ізаї та інші довгий час жили за кордоном і приїжджали на малу батьківщину тільки для поновлення творчих сил і пошуку нових сюжетів. Безперечно, вони підготували грунт для національної школи. Створити яку належало вже наступному поколінню - випускникам Будапештській Академії Й. Бокшаю, А. Ерделі та їх послідовникам. За ними були традиції західної Європи і власна думка, що давно сформувалася - чому б не почати будувати самостійне мистецьке життя? У пошуках відповіді позначилася ідея створення абсолютного нового відокремлення художньої культури.

 Тандем Бокшая та Ерделі, блискучий за освітою та світоглядними принципами, з'являється, щоб в 1927 році заснувати "Приватну публічну школу малювання". Приплив творчих сил на Закарпатті припадає саме на ці роки.  Кожен із засновників школи вносив своє бачення у загальну справу. Йосип Бокшай методично проводив класичні заняття за фахом. Виставки, експедиції, подорожі, пленери, активна громадська робота сприяли хорошій підготовці молоді. Адальберт Ерделі наближав мистецьку Європу до талановитих закарпатських хлопчаків, не тільки ілюструючи сучасні течії та напрямки в мистецтві, але й залучаючи учнів до активної творчої роботи. Мальовничі традиції західної культури знайшли на Закарпатській землі своє трактування. Незабаром школа дала перші плоди. Випустилася невелика, але впевнена у своїх переконаннях кагорта художників - Адальберт Борецький, Ернест Контратович, Золтан Шолтес, Андрій Коцка та інші.

Наступним кроком стало об'єднання художників у 1931р. в "Товариство діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі", головою якого був обраний А.Ерделі. Товариство почало експонувати твори своїх членів на багатьох виставках Закарпаття та Чехословаччини, де їх завжди сприймали із великою цікавістю і відзначали самобутність і оригінальність манери виконання.

Сьогодні джерелом молодих талантів можна сміливо називати Закарпатський художній інститут. Мрія засновника Закарпатської школи живопису А.Ерделі створити в краї Академію мистецтв - фактично була реалізована тільки через 50 років після його смерті - в 2003 році. Щорічно серед випускників та студентів художнього інституту підростає нове покоління молодих майстрів. Як і колись, основним завданням митців є збереження індивідуальності школи, її відмінності, преломлення народних традицій через авторську власну розкутість, синтез класичного з новаторським, особистістного з характерним і відмінним.

На нашій виставці, як і в каталозі, чимало імен, які в тій чи іншій мірі пов'язані з часом становлення закарпатської школи. Представлені і безпосередньо фундатори школи А.Ерделі  та Й.Бокшай, і роботи перших випускників, що відображають своєрідні риси рідного краю, життя, традиції і побут етносу, характерні особливості пейзажу. Плеяда майстрів, що стояли біля витоків формування самобутнього мистецького напрямку, розширюється. Коло художників, що перейнялися національної темою рідної землі, атмосферою пошуку нової мови склали Ф.Манайло і Г.Глюк, більш молоді В.Габда і А.Кашшай та В.Микита, художник, що і сьогодні радує нас своєю творчістю. Сформовані на народному життєстверджуючому мистецтві, завдяки професійній академічній підготовці, кращим досягненням світової культури, досвіду пленерів, закарпатські художники довели свою силу та унікальність. Закарпатська школа живопису - яскраве явище в українському мистецтві. І нехай у кожного з представників  когорти митців є власна концепція художнього мислення, стилістика і техніка виконання – це розмаїття свідчення великого творчого потенціалу регіону.

Проходить час і вже нове покоління пише літопис закарпатської школи в діалозі з тими, хто створював, стояв біля витоків. Професійне мистецтво краю і досі надихається творчою енергією народної естетики. Саме з цього вічного джерела черпали сили видатні майстри пензля Й.Бокшай  і А.Ерделі, прокладаючи дорогу професійному живопису Закарпаття. Це вони побудували той міцний фундамент професійної культури, на якому споруджена жива конструкція самостійної художньої школи.

Ми побували на Закарпатський землі тоді, коли осінь зустрічається з зимою. З захопленням пройнялися красою краю,  атмосферою природної величі і індивідуальності навколишнього середовища. З першої години  перебування були взяті під опіку Головою Закарпатської Спілки художників Б.Кузьмою та І.Дідиком. Нас запросили у музей Й.Бокшая, познайомили з експозицією, влаштували  знайомство з класиком Закарпатської школи В.Микитой. Незабутні хвилини перебування у музеї митця, проведена ним екскурсія, мудрі життєві розповіді у майстерні, та навіть палітра, що впорядкована і готова до роботі –  ці враження розхвилювали, здалося, що сама історія розгорнула свої обійми.

У Мукачево, дякуючи З.Мичка, за короткий час теж побачили чимало. Скільки творчих імен відкрили для себе! Особливо вразила зустріч з талановитим подружжям Л.Бровді та І.Бровді. Твори митців є в нашій колекції, але як плідно вони працюють сьогодні! З радістю запропонували зробити спільну виставку в музеї.

Сьогодні, в рамках проекту «Мистецька Мапа України», музей втілює давно задуману мрію  - поєднати в залах роботи корифеїв закарпатської школи з власної колекції з творами сучасного покоління митців. Як трансформувалися ідеї та заповіти засновників Закарпатської школи, хто і що сьогодні визначає творчий вектор регіону, як вдається зберегти власну індивідуальність і які впливи відчутні у творчості? Сподіваємося, що наша експозиція і каталог дадуть  відповіді на ці питання.

 

 

Алєксєєва Ірина, 

куратор проекту

мистецтвознавець МСМУ