ГОЛОВНА Про музей Колекція Виставки МУЗЕЙ TV МУЗЕЙ ДІТЯМ Вiдвiдувачам Новини Видання Нашi проекти Контакти
Живописна філософія.
Марта Базак: кросна долі.
Іван Красний
Марина Ольхова
Олександр Ольхов
Живописні верлібри Тетяни Красної.
«Під абажуром»
«Цвіт сакури»
«БІЛИЙ АЛЬБОМ». Скарби колекції з музейної збірки
«ДИНАСТІЯ. 100 РОКІВ У МИСТЕЦТВІ»
«ДИНАСТІЯ. 100 РОКІВ У МИСТЕЦТВІ»
«ДИНАСТІЯ. 100 РОКІВ У МИСТЕЦТВІ»
Історія одного малюнку з колекції Музею. До 75 річниці «Бабиного Яру»
Владимир Канаш. ЭРНЕСТ КОТКОВ, КОТОРЫЙ НЕ ДАЕТ СЕБЕ ЗАСОХНУТЬ
Алла Ревенко. «Мій світ».
Алла Ревенко. В И Т О К И
Галина Скляренко. Мистецький Київ: від «відлиги» до «перебудови»
Галина Скляренко. «Київський живопис» 1960-1980-х: імена та спрямування
Людмила Лисенко .Київська скульптурна школа
Оксана Ламонова. Шляхи української графіки ІІ-ї половини ХХ століття
Олег Сидор-Гібелинда. Fin de siècle: Reloaded
Олег Сидор-Гібелинда. БУРЕЮ: «НОВА ХВИЛЯ»
«Привітання життя» Олени Яблонської
Живопис як драма: творчість Євгена Волобуєва
Смак літа
Оксана Головчук: "Що подарувати Києву? Те, що написане серцем… В Музеї сучасного мистецтва України триває виставка полотен Лариси та Івана Бровді"
Бровді Лариса. ОСЯЙНИЙ СВІТ МИСТКИНІ
Бровді Іван. ЗАКОХАНИЙ В ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО
Петрова Ольга «МАСТЕР В СВОЕМ ДОМЕ»
Петрова Ольга «РЫЦАРЬ ИСКУССТВА»
Закарпатська школа живопису. В. Манайло-Приходько
«Мистецька мапа України - Закарпаття - П’ята зупинка»
Закарпатська школа живопису. Т. Лупак.
АРТ-ВОЯЖ – виставка, що мандрує
Лена Агамян, Люба Рапопорт. Воспоминания
Марія Лашкевич та Олексій Желтоногов
Балованный Шерешевский
Олександр Тетерін: «Деталі»
Поиск новых форм (Арт Проект «FOUR ARTS»)
"ФРАГМЕНТАЦІЯ» Олег Сидор-Гібелинда .
Три статті про мистецтво Харківщини
“Ранок Перемоги”
Карло Звіринський
Львів-АРТекстиль
Новітній арт-текстиль України
ПЕТР ЛЕБЕДИНЕЦ Мастер художественных прозрений и откровений / Зоя Чегусова
Кольорові вальси художниці Христини з Відня / Д. Горбачов
Игра в беседе с Юлией Лазаревской / Статья в газете "День" Татьяны Эльфской
«Сільський гламур» — попередник глянцю та серіалів / Стаття Олеся Пупиніна в газеті "День"
Закодированные смыслы Анджея Руты / Статья Олеся Пупынина в газете "День"
Олег Сидор-Гібелинда. Сашин голос / Cпогади про Сашу Прахову
Прага - Киев, июнь 2011, выставка живописи - Михаил Щиголь / Статья Наталии Клещевниковой
В столице прошел культурный жлобизм / Статья в \"Хороших новостях\" Ирины Пролыгиной
Саша Прахова - последняя из великой династии / Статья Елены Настюк в "Киевском Телеграфе"
Саша Прахова – продовжувачка традицій роду, що став київською легендою / Стаття в журналі Fine Art Зої Чегусової
"АУТ-211" / Стаття в газеті "День" Ганни Слесаревої
До Києва прибув куратор міжнародного арт-проекту \"АУТ: нейрорізноманітність\" Коан Джефф Байза
Рефлексія над реалізмом. Про виставку Ірини Герасимової \"Нереальний реалізм\"/ Статтья в Art Ukraine Ігоря Тищенка
Спокій безмежності і трансценденція відчаю (Щодо виставки картин О. Павлова і В. Мамсикова)/ Art Ukraine - Стаття Олександра Найдена
Истории пьющих вождей / Статья в \"Экономических известиях\" Сергея Минакова
Ода померлим соснам/ Стаття в \"Экономических известиях\". Оксана Гришина
Намалюй радість / Стаття в "Экономических известиях". Оксана Гришина
Малювання заради життя. Ольга Петрів/ 5 канал
В Киеве открылась выставка молодого азербайджанского художника Расима Сейдимова «RasiMIR».
Дневник в картинах. Виктор Рыжих подтвердил европейскость украинского искусства
Музей сучасного образотворчого мистецтва в Києві відзначає п’ятиріччя
Грузинский «ArtVoyage»: украинское искусство на выезде
Украина и Грузия построили мост - художественный
Виробник щастя
Домашнее видео мирового значения
Авангардний американець У Київ завітав один із засновників незалежного американського кіно — Йонас Мекас
Украинское искусство последних пятидесяти лет представили в Грузии
Эдриан Броуди проведет мастер-класс в Музее современного искусства Украины
В Киеве на Подоле открылся Музей современного изобразительного искусства Украины

Марта Базак: кросна долі.


 Марта Базак працює в декоративно-прикладному мистецтві давно, а ще вона пише картини, займається графікою, мабуть ще буде робити скульптури.


Вона галичанка - народилась у Коломиї, навчалась у Львові в училищі імені Івана Труша та в інституті декоративно-прикладного мистецтва. В училищі вивчала дизайн – тоді це називали художнім оформленням, цим поняттям окреслювали проектування товарних знаків і реклами,  оздоблення експозицій та інтер’єрів. Крім малюнку та живопису вчилися фото справі, мистецтва шрифту і плаката. Мартиними викладачами були Юрій Кучабський, Тарас Драган та Володимир  Риботицький. Їм вдячна повік. Хоче саме для них привезти виставку до Львова, щоби справдити їхні сподівання.

Поступала до інституту на факультет художньої кераміки. Але так склалося, що балів вистачило тільки на текстиль (у ті роки у Львові експериментували на вступних іспитах із загальним конкурсом на усі спеціальності – найвищі бали мали ті факультети, на які подавалося найбільше заяв, хто успішно склав іспити, але не “проходив” на кераміку чи скло, міг “балотуватися” на ткацтво, моделювання одягу чи інтер’єр. Побачивши себе у списках учасників конкурсу на факультет текстилю, жодної хвилини не вагалася – а вирішувалася доля, ткацтво стало справою її життя.

Першу в житті виставку, до речі, міжнародну мала ще студенткою 1976 року – це була виставка проектів гобеленів у польському місті Гданську.  Мартин проект називався “Перед пробудженням”.

В інститут малярства її навчали Карло Звіринський, Данило Довбошинський та Юрій Скандаков. Не дивно, що відтоді вона постійно пише картини – часто один сюжет не раз мігрує, розвиваючись, з полотна на мольберті в плетиво ниток на кроснах. Живопис і ткацтво взаємно впливають на стрій образів і взаємозбагачують виражальні засоби одне одного. Недаремно у ткацтві Марту Базак найбільше цікавить старий класичний французький гобелен – шпалера, що має особливий спосіб переплетення ниток і який вирізняється складним живописним рисунком. Саме такого типу гобеленові Марта присвятила багато років, виконуючи його сама на ткацькому верстаті чи рамі-кроснах.

Характерним прикладом є її великий гобелен “Дерево”, тканий з шести поздовжніх полотнищ, об’єднаних одним сюжетом.

З гобеленом, що має такий вертикальний поділ (шпалерний, ширмовий) можна утворити цілий ряд композиційних схем у просторі. Його можна фрагментувати на різних віддалях, змінюючи інтервал щораз інакше, органічніше вводячи в середовище інтер’єру. Такий гобелен – жива рухлива композиційна стіна, що може змінюватися.

Питанням подачі художнього текстилю Марта займається давно. Цікавими і несподіваними свого часу (кінець 80-х) стали гобеленові композиції у великих рамах на кольоровій основі. Такий твір має просторову глибину - перший і другий план, що досягається завдяки непротканим фрагментам основи (пропускам у тканій площині), це збагачує твір додатковими ефектами світлотіні та об’єму. Робота живе в інтер’єрі протягом дня, трансформується залежно від зміни пори, світла, тіні, настрою.

Цікаві роботи художниці у формі ширм – параванів, їх вона виконала вже багато, починаючи з періоду роботи у творчій групі митців “Седнів – 89”. Тут гобелен вже зовсім ожив, “відірвався”, визволився від стіни, став самостійним об’єктом інтер’єру, ба навіть більше – його гостем. Такий текстиль через пропуски у тканні органічно входить в будь-яке оточення. Паравани Марти живуть своїм життям у Канаді, Росії, кілька ще тут удома – в Києві. Це – улюблена тема художниці, хоча й дуже трудомістка.

Останнім часом у творчості Марти переважають малі форми у традиційній гобеленовій техніці.

Живопис Марта не трактує як підготовку до роботи в ткацтві, це окрема тема її творчості. Є теми, до яких вона звертається постійно, малюючи місто, рідне місто - давню Коломию з неповторною атмосферою, з рікою Прут та околицями, квіти у вікні та в інтер’єрах, натюрморти (найчастіше згадується перша уже втрачена майстерня на піддашші старого будинку в Коломиї, де на всю стіну велика рама-кросна).

А ще ангели – і не тільки в живопису, а й ткацтві та офортах, малюнках на склі. Це ангели-пастухи, ангели – зажурені філософи, ангели – пустотливі хлопчики біля води, ангели з тяжкою ношею своїх крил, ангели-провісники, що стрімко летять.

Один з них у Музеї народного декоративного мистецтва на території Лаври. Їх багато. Усі вони наші хоронителі.

Хай і життя наше суєтне, все ж у ньому можна знайти мить спочити, дослухатись до художниці, почути як одній лише їй вдається мовити про своє. Така вона, Марти Базак, що живе в Києві, малює Коломию, дихає чаром едемського саду, за гіллями якого бачимо наших ангелів-хоронителів.

Лілія ЖУРАВЕЛЬ