ГОЛОВНА Про музей Колекція Виставки МУЗЕЙ TV МУЗЕЙ ДІТЯМ Вiдвiдувачам Новини Видання Нашi проекти Контакти


Марія Лашкевич та Олексій Желтоногов


Марія Лашкевич та Олексій Желтоногов – художники дуже різні. Навіть протилежні. І якщо  твори Марії живляться враженнями  оточуючого світу, який вона сприймає відкрито, безпосередньо і щиро, потім  по-своєму трансформуючи на полотні, то Олексій занурений в історію мистецтва,  що вражає і захоплює його багатоманіттям та витонченістю образів, стилів, авторських манер, тою самодостатністю і вагомістю художніх змістів,  які й примушують і глядачів і художників знову і знову розгадувати їх  приховані естетичні послання…

    Роботи Марії Лашкевич -  натурні  краєвиди , написані під час подорожі по Хорватії ( 2008) та  на дивовижно красивій місцевості - Сухому лимані на Одещині ( 2012). І хоча в експозиції їх небагато, вони дають уявлення про художницю, її вміння бачити і відчувати природу, прагнення створити свою « формулу пейзажу»,  де чи не головним  є  легкість чистого простору, позначена контурами  ретельно відібраних деталей  та кольорів, емоційна стриманість і та  композиційна « відкритість», певна  етюдність, що наповнюють роботи  живим авторським почуттям.

     …  Вдивляючись у  майстерні пастелі та  вишукані малюнки Олексія Желтоногова, що  інтерпретують образи світового мистецтва  чи не найулюбленішої глядачами доби раннього модернізму – кінця Х1Х-початку ХХ століття, хочеться згадати слова одного з її головних  митців Пабло Пікассо: « В сутності, що таке художник? Це колекціонер, який хоче створити собі колекцію і сам робить картини, які йому подобаються у інших. Спочатку це саме так, але потім стає вже чимось іншим». І справді  у творах Олексія Желтоногова  спливають то  прекрасні жінки Ренуара, то внутрішньо драматичні образи символістів,  а то й  відомі картини самого « раннього Пікассо» …  Але тут і з»являється те, що великий художник назвав « чимось іншим» : присутність Автора. Адже вступаючи у діалог з мистецтвом минулого, створюючи свої   композиції « за мотивами» відомих картин,  Олексій Желтоногов представляє тут свою, власну їхню інтерпретацію, позначену характерною для нього камерністю образів,  емоційною стриманістю, ясністю метафор,  підкресленою естетичністю художньої мови та формальних прийомів. Невипадково  у своїх роботах він малює саме жіночі  постаті : саме вони утворюють в історії мистецтва чи не найяскравішу традицію.  Однак у  Желтоногова вони – скоріше символи, ознаки то м»якості і пластичності, то загадкової таємничості, то гострої непередбаченості. І тут важливе місце належить техніці виконання – пастелі, що надає твору  особливої  світлоносності,  властивої цій техніці оксамитової  м»якості фактури. Пастель – техніка дивна. Це і живопис і графіка одночасно. Не дарма один  з її найблискучіших майстрів Едгар Дега  називав себе « колористом з лінією». У  тепло-гарячих  пастелях Олексія Желтоногова  продовжується досвід мистецтва, а старовинна техніка стає сучасною… На виставці представлені  його роботи 1999-2008 років , що разом складають завершений цикл. Деякі з них вже експонувалися, деякі представлені вперше.  Разом вони окреслюють творчість художника -  щиро  закоханого у мистецтва і щедро даруючого цю закоханість глядачеві.

          Галина Скляренко, кандидат мистецтвознавства