ГОЛОВНА Про музей Колекція Виставки МУЗЕЙ TV МУЗЕЙ ДІТЯМ Вiдвiдувачам Новини Видання Нашi проекти Контакти


Бровді Іван. ЗАКОХАНИЙ В ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО


Шлях кожного художника до власних мистецьких видокраїв є окремішнім і осібним. Одні з легкістю віднаходять надійні орієнтири у образотворчій атрибутиці минулих і сьогочасних естетичних програм, інші ідуть окільними дорогами, вдаючись до низки нескінченних формальних експериментів та інноваційних малярських спроб, спрямованих на утвердження свого особистісного світобачення. Найсуттєвішим є оформити свій індивідуальний творчий стиль, не загубитися в коловороті різноколірних мистецьких з’явлень, не розчинитися у світлі визнаних художніх авторитетів.

Народний художник України Іван Бровді з Мукачева - самодостатня і неординарна креативна особистість, знакова творча постать у вітчизняному художньому просторі сьогодення. Мистецтво цього яскраво обдарованого скульптора і живописця, прикметна гармонійним поєднанням художньої традиції закарпатської школи малярства, естетики народної культури, з невтомним творчим експериментом та нестримним прагненням віднайти та оформити свої власні інноваційні незаексплуатовані формули образотворчого мовлення. Найбільш прикметна риса його творчості індивідуальна визначеність, художницька незалежність, невгамовна жага і любов до мистецтва та іскриста життєствердність.

Життєва мана І.Бровді, що народився 2 червня І939 року на Виноградівщині, у мальовничому селі Опок, небагата географічними назвами. Уродженець Закарпаття, він усе своє життя пов’язав з отчим краєм, з рідним народом, чує себе його невіддільною і органічною часткою. Художник міцно укорінився в глибинні пласти народної культури, надихається і живиться її потужною творчою енергією.

Вихованець Ужгородського художнього училища І.Бровді навчався у творчих майстернях відомих закарпатських скульпторів, засновників професійної пластики краю І.Гарапка та В.Свиди. Тут він не тільки успішно засвоїв уроки професійної вправності, але й зумів осягнути і зрозуміти непроминальну естетичну цінність витворів народних майстрів зодчих, гончарів, різьбярів. Ранні самостійні скульптурні праці молодого художника - станкові пластичні композиції були зорієнтовані на стилістику народного різьблення. У дусі народної художньої образності, виконані скульптурні праці на фольклорну тематику, у яких автор з чуттям щирої симпатії відтворює повсякденне життя земляків. Ці щиросердні за своїм образно-сюжетним наповнення твори позначені високою культурою обробки дерева, виразною стилізацією та узагальненням скульптурних форм.

Домінантою скульптурного мистецтва художника є монументальна творчість. Іван Бровді - автор цілого ряду декоративно-просторових скульптурних праць, що є виразними художньо-смисловими акцептами міських архітектурних ансамблів. Вони гармонійно «живуть» в природному та архітектурному середовищі, змістовно та естетично збагачуючи наш простір.

Амплітуда творчих захоплень Івана Бровді - широка. В останні роки його мистецькі наголоси переміщуються в царину живопису. Скульптура з чіткою тривимірністю і монохромністю візуального мовлення поступається місцем площинному живописному відтворенню з яскравою поліхромією звучних декоративних кольорів, що складають виразну прикметність його полотен. Пензлик, як і різець, стає слухняним інструментом в талановитих руках Майстра. Сюжетні пріоритети і уподобання не покидають меж тематичної оповідності ранніх скульптурних творів. Іван Бровді - майстер велелюдних живописних фігуративних композицій. Колоритні сценки побутування земляків - селян і лісорубів, ковалів і вівчарів, їх будні і свята, яскрава обрядовість залишаються в центрі мистецької уваги автора. Ці полотна з панорамним перспективним розгортанням планів, складають барвистий калейдоскоп народного життя. Герої його малярських віддзеркалень - сильні і мужні чоловіки з великими натрудженими руками, кремезними міцними постатями, чесними відкритими обличчями. Їхньою чесною сумлінною працею, вчинками і помислами твориться добро, звищується духовна екзистенція народу, примножуються багатства рідної землі та життєві статки горян. Не обмежений бажанням догодити невибагливим смакам, щасливо оминаючи спокуси та зваби комерційного, кон’юнктурного попиту, автор вдається до філософічно-асоціативної образності мовлення, використовує зображальні можливості сміливих деформацій, художніх гіпербол та метафор. Живописець успішно уникає поверхової красивості, штучної правдоподібності та глянцевого гламуру картинного відтворення. Слушно віднайдена образотворча лексика цих малярських звернень, творена сильними, динамічними, енергійними живописними формами, соковитим, звучним, лунким колоритом, сміливими зіставленнями та контрастами барвистих площин, міцною виваженою композиційною та об’ємно-структуровою побудовою.

Мужня епічна інтонаційна нота присутня в краєвидах художника, які вражають величчю і розмахом. В них - філософсько-епічне віддзеркалення вселенського кругообігу: людина - найвищий витвір Природи, водночас, вони є нерозривною взаємозалежною часткою мудрої упорядкованості світоустрою.

Діалог художника з природою продовжується у натюрмортах. В них висвічуються естетичні і світоглядницькі переконання митця, його роздуми про гармонію, красу, упорядкованість і різнобарв’я предметного світу.

Натюрморти художника засвідчують його талант розпізнавати і віднаходити у непримітному — красу, у простому — етічне. Автор „живописує” свої натюрморти вправними, точними порухами пензля, запрошуючи глядача до свого поліфонічного колірного світу, щоб розділити з ним свою радість від зустрічі з естетичним довколом.

У своїх малярських зізнаннях І.Бровді нерідко звертається до автопортретних зображень, що вирізняються широкою оповідністю. Автор для себе - найзручніша модель, позаяк, незмінно знаходиться „під рукою”, завжди готовий до позування. Художник далекий від наміру егоїстичної самоідеалізації, не лестить собі, а чистосердно зізнається в своїх гріхах і провинах, бо переконаний, що лише у такий спосіб може досягти каяття і самоочищення. В своїх автопортретах і їх сповідях він висловлює найпотаємніші думки, емоції і почування. Ці портрети-картини, портрети-перекази вражають нестримною фантазією, багатством образних рішень та художніх ідей. В своїх одкровенних малярських зверненнях живописець вдасться до багатої палітри настроєвих градацій і інтонаційних відтінків: сумні і веселі, серйозні і жартівливі, притихлі і гротескові вони хвилюють філософічністю творчої думки, глибиною змістовного наповнення. Митець зображує себе в різних іпостасях - у образі святого небожителя і служителя силам темряви і зла, переконаного праведника і невиправного грішника, смиренного вірника і нестримного бунтаря, натхненного творця і безжального руйнівника. Живописець стверджує ідею безмежної складності і розмаїття людських характерів, які не піддаються однозначному тлумаченню.

Пензлю Маестро належить ряд автомонографічних живописних візій, що відтворюють непросту долю, високість призначення та шляхетну місію художника, який живе радостями і тривогами часу, живе одним життям зі своїм народом, з ним переймається і тішиться, страждає і заспокоюється, журиться і сподівається, бореться і перемагає.

Нерідко Іван Бровді у своїх малярських шуканнях звертається до сюжетів морально-етичного спрямування. Він розмірковує над сенсом людського життя, над його одвічними чеснотами і правдами. Важливе місце в творчості мистця посідає сакральна тема, яка є для нього найбільш привабливим різновидом авторського образного мовлення. Малярські ідеї цього циклу несуть в собі особливу хвилюючу багатозначущість. В його численних камерних виображеннях небожителів, мадонн та янголів, вгадується спорідненість з народною міфопоетичною творчістю. Слушно віднайдені стильотворчі вислови звучать в „унісон” з образною ідеєю цих мистецьких праць. Автор вирішує свої малярські рефлексії у руслі поетизації лексичного мовлення, послуговуючись гармонійними сполученнями колірної палітри, м’якими, обтічними, мелодійними живописно-пластичними об’ємами.

Іван Бровді є носієм ідей і виразником моральних і естетичних запитів свого часу. Увагу художника не змогли оминути такі важливі доленосні події нашої доби, як героїчний Майдан з граничним протистоянням добра і зла, самовідданою боротьбою за волю, справедливість і людську гідність. Низка праць художника останніх років у асоціативно-метафоричній формі відтворює драматичні події сьогочасся. Автор у загострено гротесковій манері змальовує потворене обличчя війни, що спричиняє біль, страждання і смерть. Втім, оптиміст і життєлюб за характером, митець свято вірить у звитягу народу, у щасливе мирне прийдешнє України.

 

Олена Приходько, мистецтвознавець